Булінг — це прояв нетерпимості до прав людини і форма насильства, де постраждати може будь-хто, незалежно від гендерної ідентичності та віку. У школі від булінгу страждають як хлопці, так і дівчата. Жертвами цькування можуть стати навіть вчителі. Булінг суперечить таким базовим поняттями як толерантність, права людини, взаємоповага.

Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:

67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
24% дітей стали жертвами булінгу;
48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.

Як розпізнати прояви булінгу і що робити дітям, вчителям, батькам:

Слово «булінг» походить від англійського bullying — бикування (переслідування). Булінг в школі — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг буває:

фізичний — нанесення тілесних ушкоджень;
економічний — навмисне пошкодження особистих речей, вимагання грошей, крадіжки;
психологічний — образи, погрози, непристойні жарти, ігнорування, шантаж, наклеп чи маніпуляції;
сексуальний — жарти сексуального характеру, принизливі жести та образливі чутки, зйомки у роздягальнях, сексуальні погрози;
кібербулінг — це переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі мобільних телефонів та інтернету.

Не варто булінг плутати із конфліктом. Конфлікт — це тимчасове непорозуміння між людьми через різні погляди стосовно того чи іншого питання. Сторони конфлікту зазвичай не мають фізичної або іншої переваги один над одним на відміну від булінгу, коли кривдник обирає слабшу за себе людину.

У булінгу зазвичай є три сторони — кривдник (булер), потерпілий (жертва) і спостерігачі. Ознакою булінгу є систематичність дій, в результаті яких потерпілі відчувають приниження, страх, тривогу або соціальну ізоляцію у колективі.

Тривати булінг може тиждень чи місяць, а може й довше. Все залежить від того, як себе поводять не тільки постраждалий чи кривдник, а і спостерігачі, які соромляться чи бояться сказати про прояви булінгу. Інколи спостерігачі не кажуть про це, бо підтримують самого булера.

Все залежить від мети, яку кривдник переслідує. Здебільшого булер так самостверджується в колективі. Ще сьогодні подається багато негативної інформації по телевізору чи в інтернеті, агресивні комп’ютерні ігри теж можуть спонукати дитину до агресивної поведінки. Також причиною подібної поведінки може бути насильство в сім’ї. Коли батьки змушують дитину робити те, чого вона не хоче. Навіть якщо дитина стала тільки свідком такого насильства, все одно в подальшому вона «переносить» цей негатив на інших.

Як не допустити проявів булінгу в школі

Школа один із основних агентів гендерної соціалізації дитини. Саме на вчителях та вчительках лежить відповідальність за те, щоб вчасно виявити прояви булінгу і попередити його наслідки.

Для цього потрібно:

постійно вести роз’яснювальну роботу серед учнів усіх вікових категорій. Проводити теоретичні та практичні навчання. Для найменших школярів — це заняття у вигляді гри з використанням інноваційних технологій. Під час тренінгів та практичних уроків вчити дітей слухати один одного, поважати іншу думку і разом знаходити правильне рішення;
у випадку проявів булінгу не треба замовчувати проблему, інакше це може привести до шкоди фізичному або психічному здоров’ю дітей;
проводити тренінги з питань протидії булінгу для вчителів, адже вони теж можуть стати його жертвами з боку школярів.

Відповідальність за булінг

Якщо дитині виповнилося 16 років, то відповідальність за вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом або громадськими роботами.

Знущання, вчинені повторно або групою осіб, караються штрафом або громадськими роботами .

Якщо дітям, які вчинили булінг, не виповнилося 16 років, то відповідатимуть їхні батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовується покарання у вигляді штрафу або громадські роботи.

Є покарання за приховування фактів булінгу. Якщо керівник школи не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують або призначать виправні роботи з відрахуванням від заробітку.

Треба пам’ятати, що булінг – це не ситуативне явище. Виникаючи в дитячому колективі, він неодмінно впливає на всіх його учасників, закріплюючи за кожним певну соціальну роль, а його наслідки дуже важко мінімізувати. Тому основну увагу слід зосередити на попередженні булінгу, коли ще є можливість виявити зародки дискримінаційних поглядів і вчасно покласти їм край.

Якщо Вам або вашим близьким потрібна правова допомога — телефонуйте за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103 або звертайтеся до місцевих центрів та бюро. Отримати правову допомогу онлайн можна електронною поштою, у Facebook, Viber, Telegram та у мобільному застосунку «Безоплатна правова допомога»., та скористатися платформою цифрових консультацій WikiLegalAid.

КВІТЕНЬ 2022

Закон про булінг: відповідальність за цькування у школі

Вперше в українському законодавстві визнано юридично поняття булінгу та передбачено відповідальність не тільки за вчинення, а й за приховування випадків цькування. Зміни в законах роз’яснює юристка Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку Богдана Яворницька.

Тема булінгу на сьогодні є резонансною. За даними досліджень, Україна увійшла до ТОП-10 країн із поширеною дитячою агресією у школах. Жертвами при цьому є здебільшого учні від 11 до 15 років.
Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Законом визначено, що булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.
Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».
У законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них:

покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу;
на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Заклади освіти також зобов’язуються забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил учнів, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їхніх батьків.
Окрім того, освітньому Омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загальної кількості випадків булінгу у закладах освіти за певний період.

БЕРЕЗЕНЕЬ 2022

Скажи булінгу «Ні!»: 5 мультфільмів, які навчають цінувати кожного

Мультфільм «Жив собі чорний кіт»

Мультфільм про те, як живеться чорному коту. Через людські забобони з ним ніхто не спілкується, тому він опинився у повній ізоляції. Всьому причина – чорний колір його шерсті.

Що відчуває кошеня, наскільки йому сумно і самотньо? Про це ніхто навіть не замислюється. Щоб не мати клопіту, всі його намагаються обійти десятою дорогою. Однак варто котові забруднитися у білу фарбу – ставлення до нього вмить змінюється.

Анімацію створено на студії «Укранімафільм» у 2006 році, режисер – Юрій Марченко.

Перегляньте цей мультфільм з учнями та проаналізуйте, чи справедливе було ставлення інших до кошеняти? Чи розумно будувати відносини з оточуючими, ґрунтуючись на їхніх вроджених особливостях чи зовнішності?

Мультфільм «Про пташок»
Історія про зграю горобчиків, які спілкуються між собою, сидячи на дротах. До них прилетіла доброзичлива чуднувата пташка, зовсім не схожа на них, тому горобці не прийняли її до гурту, хоча вона цього хотіла.

Щоб позбутися настирної гості, спільнота горобців спочатку її ігнорує. Потім закльовує, намагаючися зігнати зі спільного дроту, не розуміючи, які саме наслідки це може мати для них самих.

Цей мультфільм демонструє, що будь-які конфлікти впливають на кожного, незалежно від того, гурт це чи одна особа.

Мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво»
Це історія про їжачка на ім’я Генріх, який уперше прийшов до нового класу. Він би з радістю подружився з однолітками, однак спілкуватися і гратися йому заважають колючки, через які він і сам страждає.

Минає час, і напередодні Різдва Генріх помічає, що однолітки шепочуться і сміються за його спиною. Коли засмучений їжачок виходить на шкільне подвір’я, його чекає несподіванка – подарунок від однокласників, завдяки якому вони зможуть дружити і гратися!

Подивіться цей зворушливий мультфільм з учнями та поясніть, що абсолютно з кожним можна знайти спільну мову, якими різними, на перший погляд, ви б не були.

Мультфільм «Курка, яка несла всяку всячину»
Це історія про курку, яка мріяла про діточок, і одного разу вона знесла 7 яєць, з яких вилупилося 6 курчаток і один… маленький екскаваторчик.

На відміну від чорного кота, не зважаючи на те, що екскаваторчик був не такий, як курчата, батьки його любили і ставились до нього, як і до інших.

Перегляньте цей мультфільм разом зі школярами. Поясніть учням, що всі люди різні, однак кожному важливо відчувати себе частиною чогось більшого, ніж він є сам – членом родини, частиною певної спільноти тощо. Однак варто пам’ятати, що відчути себе насправді щасливим можна лише серед тих, хто дійсно схожий на тебе – за вподобаннями чи світосприйняттям.

Мультфільм-казка «Гидке каченя»
«Гидке каченя» – всесвітньо відома казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше вона була опублікована у 1843 році.

Це історія про маленьке лебеденя, яке з незрозумілих причин потрапило до родини качок. Тільки-но вилупившись із яйця, воно отримало прізвисько Гидке каченя за свою непоказну зовнішність, відмінну від «родичів».

Ця казка допоможе пояснити учням молодшого шкільного віку те, що за непоказною зовнішністю насправді може ховатися яскрава непересічна особистість.

Кожний прагне, щоб його розуміли і любили таким, який він є! Однак у шкільному, і навіть у колективі дорослих, люди поєднуються за певними об’єднуювальними принципами. Тому, якщо у цій спільноті є хтось, хто відрізняється від інших, він часто опиняється на самоті. Однак чи є це приводом для його цькування?

Ми вчимо своїх учнів знаходити спільну мову з кожним та бачити в оточуючих найкращі риси характеру, не оцінюючи інших виключно за зовнішністю. Це допомагає із класу зробити справжній колектив та попередити одну із головних проблем у спілкуванні підлітків – булінг.

ЛИСТОПАД 2022

Булінг! Ще недавно невідоме для нас слово, а тепер кожен знає, що це - цькування або ж дії, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Учні Варварівського ліцею, долучилися до акції проти булінгу та висловлювали свою думку на годинах спілкування з класними керівниками. Разом дійшли колективної згоди, що булінг є неприпустимим ні в школі , ні за її межами. І в знак розуміння даної проблеми , зробили фото, на яких чітко показали своє ставлення до даної проблеми.

ЛЮТИЙ 2022

Булінг і безпека дітей в інтернеті. Що робити вчителям і батькам

Теми статті: батькам, булінг, вчителям

3 Серпня 2021

Ризики фізичної і психологічної безпеки, з якими стикаються підлітки, зростають, кажуть експерти. До фізичної небезпеки додається небезпека в інтернеті, а різновидів кібербулінгу стає дедалі більше.

Чому важливо розрізняти конфлікт і булінг, як запобігти цькуванню і вберегти дитину від психологічної травми. Як навчити дітей розпізнавати загрози в мережі й захиститися від кіберзлочинців?

КОНФЛІКТ, БУЛІНГ І КІБЕРБУЛІНГ

Булінг – це агресивне переслідування одного з членів колективу чи групи, тривале свідоме, систематичное, жорстоке поводження.

“У булінгу агрессор завжди має більше підтримки, і він у цій ситуації сильніший. А конфлікт – часто це спосіб усунути розбіжності. У конфлікті завжди є дві рівні сторони”.

Різновиди булінгу:

Фізичний – побої, псування майна, утиск у колективі (пересаджування на останню парту), сексуальне насилля.

Психологічний – погрози, насмішки, висміювання недоліків, особливостей, поширення чуток, грубі жарти, наклепи, знецінення, шантаж, ізоляція, бойкот, газлайтінг (різновид насилля, де опоненту пропонується змінена реальність і він починає думати, що з ним щось не так).

Окремо є кібербулінг. Він має такі підвиди:

Аутинг – розголошення інформації про сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність іншої людини без її згоди, читання батьками повідомлень у телефоні дитини теж можна вважати аутингом.

Сталкінг – націлене переслідування, тобто коли людині пишуть повідомлення, коментують усі події в житті, стежать за нею.

Тролінг – соціальна провокація (підчепити, підловити, змусити сперечатися зі свідомо абсурдною позицією).

Хейтинг – негативні коментарі й неконструктивна критика без обґрунтування або запиту.

Флеймінг – безцільна дискусія, яка часто супроводжується негативними повідомленнями. Найчастіше діти ведуть їх у чатах.

Секстинг – пересилання особистих інтимних фотографій, повідомлень інтимного змісту.

Фрейпінг – кривдник отримує контроль над акаунтом жертви.

Кетфішинг – створюється фейковий акаунт і від імені жертви кібербулінгу пишуться повідомлення.

Гріфінг – нова форма харасменту – ґріфінґ (griefing, з англійської “grief” – горе, смуток). Цей різновид кібербулінгу передбачає спрямоване притиснення одного з учасників комп’ютерної гри. Агресори в цьому випадку називаються ґріферами.

ЯК БУЛІНГ МОЖЕ МАСКУВАТИСЯ ПІД ГРУ

“Ми звикли, що є три учасники булінгу: агресор, жертва і свідки. Свідками можуть бути ті, хто співчувають жертві або підбурюють агресора. Але є ще захисники. Це діти, які не бояться чинити опір агресору.

Усі учасники переживають стрес, і це впливає в майбутньому на їхні стосунки з іншими людьми в сім’ї, на роботі”, – каже Катерина Гольцберг.

Варто розрізняти гру від початків цькування. Гра від булінгу відрізняється тим, що вона добровільна. Якщо хтось хоче грати, то вступає в гру на правилах, які теж приймає. Якщо це не особисте рішення – грати в цю гру, – то це може бути булінгом.

Наприклад, так звана гра в собачку, коли діти кидають чиюсь шапку між собою. Якщо діти кидають шапки різних дітей, то це гра, якщо лише однієї дитини, і вона проти, то це – не гра.

ПРИЧИНИ ЦЬКУВАННЯ

Спрогнозувати причину для цькування практично неможливо, каже психологиня.

“Механізми булінгу здебільшого спонтанні. Жертву обирають випадково”.

Проте є групи ризику, які можуть потерпати від цькування: релігійні, расові, особливості зовнішності, сексуальні вподобання, статева самоідентифікація, економічний рівень сім’ї.

Головний критерій для цькування – підвищена чутливість жертви, тобто коли вона намагається якось відреагувати. Емоційна слабкість здебільшого перетворюється на нездатність протистояти агресії, тому жертві потрібна підтримка.

Причиною насильства також може бути домашнє насильство, яке стає прикладом для наслідування.

“Агресор – це людина, яка сама боїться. Якщо ваша дитина проявляє агресію, поставте собі запитання – чого дитина боїться. Агресор потребує допомоги”.

Причинами насильства можуть бути також страх, брак моральних принципів і норм, чітких правил, недостатній контроль із боку дорослих.

Окрім того, в організації цькування вирішальну роль може відігравати вчитель.

“Учитель, який є безумовним авторитетом, може, на жаль, сформувати думку про учня. Діти тонко відчувають, як учитель ставиться до кожного. Якщо він чи вона вільно вказує на учня зауваженнями на кшталт “Як із ним можна дружити?”, “Навіщо ти з ним сидиш?” тощо, діти ловлять такі посили. Своїми інтонаціями вчитель формує ставлення дітей одне до одного”.

Булінг у школі – справа вчителя, переконана психологиня. Він не може стояти осторонь, а повинен виявити булінг, повідомити про те, що він є, і навчитися з ним справлятися.

ЩО МОЖНА Й НЕ МОЖНА РОБИТИ ДОРОСЛИМ В СИТУАЦІЇ БУЛІНГУ

“Якщо дорослі, які є гарантами безпеки дітей, не втручаються, це робить слабшою дитину й легітимізує поведінку агресора. Якщо дорослі взялися за розв’язання проблеми, вони мають дійти до завершення”, – каже Катерина Гольцберг.

Головні правила:

Не можна долучати дітей до конфліктів дорослих.
Не допускати жодних конфліктів із чужими дітьми.
Не боятися звертатися по допомогу до психологів. Психолог, класний керівник, адміністрація закладу – це ті, до кого варто звернутися. Має бути посередник, який допоможе вирішити питання. Також у разі проявів булінг варто звертатися письмово до адміністрації школи.
Не звинувачувати жертву в тому, що її цькують.
Не залишати дитину саму в ситуації насильства. Важливо не знецінювати почуття дитини, а надати їй підтримку.
Звертати увагу на симптоми, коли дитину цькують: порушення сну, харчування, дитина починає щось приховувати (наприклад, ховає свій телефон, весь час тримає його при собі), стає підозрілою, змінює звички в режимі дня, частіше веде розмови на тему суїциду, з’являються тікові розлади, дьоргання, панічні атаки.
Коли дорослий бачить, що не може впоратися із ситуацією, то потрібно діяти згідно із законом щодо протидії булінгу.
Учитель відповідає за налагодження доброзичливої атмосфери в класі. Варто частіше запитувати – що ти відчуваєш, як ми можемо відреагувати, й уникати запитання “навіщо ти це робиш?”.
Варто вчити дітей розрізняти свої й почуття інших людей та навчити визначати прояви булінгу.
Учителю треба не боятися говорити про свої почуття й конкретно їх називати.

“Для цього потрібно дружити зі своїми почуттями. Дозволити право на особистість”.

Важливо мати правила в колективі. Дорослий має пояснити головні принципи моралі, на яких вони будуються. Колективні покарання не допустимі.

Ігри для профілактики булінгу:

“Підтримай мене” – дає можливість дітям знайти форми взаємодії, психологічної, фізичної, інтелектуальної підтримки. Дітям пропонують ситуації, у яких вони мають запропонувати допомогу, знайти рішення.

Гра “Скажи про мене хороше” – написати щось хороше про своїх однокласників. Кожна дитина має написати характеристику своїх однокласників. Вчитель збирає аркуші й додає щось добре від себе. Потім дитина отримує аркуш із хорошими відгуками.

Гра “Що нас об’єднує”. Модератор ставить запитання дітям – відгукуватися на те, що їх об’єднує, вставанням. Запитання можуть бути різними. Наприклад, “Підведіться ті, хто люблять смажену картоплю; ті, хто грають у футбол тощо”.

Булінг і безпека дітей в інтернеті. Що робити вчителям і батькам

ЯКИХ ПОМИЛОК В ІНТЕРНЕТІ ПОТРІБНО УНИКАТИ ДОРОСЛИМ

Анастасія Дьякова каже, що 92% дітей до 12 років постійно користуються інтернетом. Дорослим важливо пам’ятати, що розділяти поведінку в “реальному житті” й інтернеті не варто. Небезпека чатує на дітей як в офлайні, так і в онлайні.

На сайті проєкту “Stop sexтинг “ є багато матеріалів для дітей із 3 класу й до 17 років, уроків з іграми, квестами, планами бесід, рекомендації дорослим – батькам і вчителям.

Безпеку в інтернеті для дітей потрібно організовувати, не тільки навчаючи їх, а й самим не забуваючи про правила:

Цифровий відбиток. Усе, що хоча б на хвилину з’явилося в інтернетінеті, залишається там назавжди – на серверах або в скопійованому вигляді – і може нашкодити через публічний доступ до даних.
Геолокація. Коли дорослі публікують фотографію, де інші (у тому числі зловмисники) можуть бачити школу, гурток, де дитина часто буває, місце дозвілля.
Публічність. “Це ваш вибір, а не вибір вашої дитини. Коли в блогах чи соціальних мережах з’являється ваша дитина, пам’ятайте, що ви її робите публічною, не запитуючи дозволу. Дорослі можуть викладати фото, які їм видаються смішними, – у ванні, наприклад. Це може призвести до булінгу дитини – у школі чи в інтернеті”, – каже Дьякова.

Завжди варто про це пам’ятати, а коли дитина доросліша, запитувати – чи згодна вона, щоби фото з нею з’явилося в соцмережі.

“Те, як дорослі поводяться в соціальних мережах, є прикладом для дітей. Якщо ви постите розгнівані коментарі, образливі написи людям, оголені фото, то дитина розуміє, що теж може так робити”.

РИЗИКИ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ В ІНТЕРНЕТІ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

Контент:

Блогери, влогери, лідери думок, на яких підписані діти. Вони транслюють певні цінності. Якщо батьки не знають, кого дивляться і слухають діти, то є ризики, що цінності, які всотує дитина, будуть не зовсім прийнятними. Тому варто знати, чим цікавляться діти. Це й обізнаність, і можливість налагодити довірливі стосунки.
Порнографія. Діти дедалі раніше бачать порноконтент в інтернеті. Ресурсів, як на нього натрапити, – багато. Для батьків малюків обов’язково потрібно налаштувати батьківський контроль.
Підлітки починають самі шукати порно. Треба говорити з дітьми про сексуальні стосунки у форматі формування цінностей, а не у форматі порноконтенту.

Рекомендація батькам – фільм “Чоловіки, жінки й діти” про взаємини батьків і дітей, вплив порнографії й ранніх сексуальних стосунків на дитину.

Моделі поведінки й ігри – квести в ТікТок і Youtube (на кшталт Синього кита), зачепери (коли діти чіпляються до рухомого транспорту).

Рекомендація батькам – фільм “Нерв” про онлайн-гру, у якій задіяні багато дітей, і про те, до яких наслідків це призводить.

Екстремістські групи. Лиходії, які добре знають психіку дітей, можуть втиратися в довіру до дитини.

Дії:

Кібербулінг. Причин кібербулінгу може бути багато. Якщо булер – ваша дитина, то сварити її не варто. Важливо розібратися в причинах, чому вона цькує когось.

Наслідки булінгу можуть бути різними – тривожність, фізіологічні розлади, проблеми в школі, доведення до суїциду.

“Для дітей немає різниці між офлайном і онлайном, тому просто вимкнути інтернет – не вихід. Треба ставитися серйозно, коли дитина каже, що в неї проблеми в інтернеті”.

Порядок дій дорослого, якщо дитину цькують в інернеті:

Опанувати паніку й не сварити дитину.
Зробити копії сторінок, де ви бачите образливі коментарі.
Звернутися до служби підтримки соціальних мереж.
Не варто писати коментарі у відповідь.
Якщо цькують однокласники в чатах, то це комунікація між батьками дітей і школою. Потрібно зробити копії образ і повідомити класному керівнику. Якщо образи й далі надходять, потрібно подати до адміністрації школи заяву щодо булінгу.
Звернутися до анонімної цілодобової безплатної консультаційної лінії допомоги 15–45, обрати пункт 3.

Рекомендація батькам – фільм “Кібертерор”, “Роз’єднання”.

Контакти:

Сексторшинг, онлайн-грумінг – це налагодження стосунків із дитиною для її сексуальної експлуатації. Злочинці реєструються в соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх, переважно під виглядом однолітків, і починають спілкуватися зазвичай підлітків. Після спілкування вони просять надіслати оголені фото. Отримавши фото чи відео, лиходії можуть шантажувати дитину або погрожувати – якщо вона не надішле гроші чи більш приватні матеріали, то вони цими фотографіями поділяться з друзями дитини або надішлють батькам.

Треба пам’ятати: незнайомець в інтернеті – це однаково незнайомець. Комунікувати з лиходіями не треба. Варто звертатися по допомогу до кіберполіції.

СІЧЕНЬ 2022

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

ГРУДЕНЬ 2022

Квест на тему:

Подолаємо негативні явища в шкільному середовищі дружньою командою

Мета: :

активізувати знання про конфлікт, насилля, булінг в школі та дитячому середовищі;
розвивати навички безконфліктного спілкування, толерантність;
вчити учнів культури спілкування, пошуку конструктивних способів вирішення проблемних ситуацій;
сприяти поліпшенню психологічного клімату в класі, налагодженню доброзичливих стосунків;
виховувати в учнів повагу одне до одного, відповідальність за власні слова і вчинки;
ознайомити з роботою Національної дитячої «гарячої» лінії.

Матеріально-технічне забезпечення заходу:

Назви станцій, матеріали для виконання завдань, конверти різних кольорів з завданнями для груп, копилки для монет, шоколадні монети.

План організації заходу:

1. Скласти список завдань дітям – консультантам (на кожній зупинці стоять діти (або дорослі) – консультанти, контролюють і допомагають виконувати завдання, видають «ключ» лише після виконання завдання).

2. Підготувати матеріали для гри.

3. Скласти схематичний план, розмістити букви – завдання на зупинках .

4. Розмістити завдання згідно складеного плану та розписати з помічниками ролі на кожному етапі.

Хід проведення

Старт

Час: 3 хв

Вступне слово соціального педагога.

Мабуть, є дуже мало дітей, які не люблять пригоди. Особливо хлопці обожнюють пригодницькі книги й фільми, але, напевно, найбільше всім сподобається стати справжніми учасниками подій. Я вам пропоную пограти в тематичний квест, який є популярним навіть серед дорослих . Думаю вам така форма гри теж буде дуже цікавою.

Квест (англ. quest — пошуки; синоніми: Бродилка, Пригодницька гра, Adventure (переклад з англ. — пригода)) — один з основних жанрів ігор, що вимагають від гравця розв’язання розумових завдань для просування за сюжетом.

Гра проводиться у великому приміщенні. Посередині приміщення вздовж, на відстані 2-х метрів стоять столи з номерами зупинок. Команди рухаються з протилежних сторін столів. Окремо стоять столи, де команди можуть виконувати завдання.

Правила гри:

Встановлюємо правила: не кричати, не перебивати один одного, толерантно ставитися, допомагати.

Переможцем квесту стає команда, яка пройде всі станції максимально швидко (фіксується загальний час проходження маршруту від початку до кінця) і набере найбільшу кількість монет.

Крім того, потрібно пройти зупинки і зібрати вислів. На зупинці після виконання завдання учасники отримують по 1 букві (складу, розділовому знаку).

Та команда яка виконає всі завдання першою отримає додатково 5 монет. За кожне правильно виконане завдання команда отримає 3 монети.

Гра-руханка «Ми йдемо».

Мета: згуртувати колектив

Час: 3хв

Гра - руханка „ Ми йдемо ”

Діти стоять в колі. Всі разом повторюють слова і починають йти по колу: Ми йдемо шукати друга (3 рази).

Говорячи наступну репліку, зупиняються і через одного повертаються лицем до сусіда:

Зупинились, подивились.

І далі виконують команди: „ Долоньки - до долоньок ”.

Продовжують рух в іншу сторону, повторюючи слова і команди.

Ми йдемо шукати друга (3 рази). Зупинились, подивились. „ Долоньки - до долоньок ”. „ П`ятки – до п`ятки ”.

Продовжують рух і доповнюють поступово команди: „ Плече – до плеча ”. „ Вушко – до вушка ”. „ Носик – до носика ”.

Об’єднання дітей у команди

Об’єднання дітей у 2 команди за будь яким принципом.

Час: 2 хв

Виконання квестових завдань .

Час: по 5 хв

Зупинка «М»

Випробування 1

Завдання для кожної групи однакове (ватман, клей, сюжетні картинки):

- Ви отримаєте однакову кількість картинок і спробуєте серед них віднайти ті картинки, які асоціюються в вас з толерантністю. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає .

Зупинка «И»

Випробування 2

На ватмані намальоване дерево. З запропонованих варіантів відповідей, які записані на стікерах в формі листочків, вибрати правильні і сформувати «дерево правильних рішень».

До основних правил спілкування в Інтернеті можна віднести:

– Я не надаватиму ніякої особистої інформації (ім’я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків) без згоди батьків.

Якщо я отримаю по Інтернету невихований грубий лист, то обов’язково відповім тим же.
Якщо я знайду в Інтернеті інформацію, що стурбувала мене, змусила переживати, я ніколи не розповім про це дорослим.

– Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, я одразу розповім батькам або вчителю. Мої батьки знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті.

– Я ніколи не погоджусь зустрітися з тим, з ким я познайомився в Інтер- неті, без попередньої згоди батьків. Якщо я буду зустрічатися, то це буде людне місце, і я запрошу кого-небудь з батьків.

Я викладатиму в Інтернеті фото друзів, навіть ті, які вони не хотіли оприлюднювати.

– Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився через Інтернет, не порадившись з батьками.

– Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому.

– Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті: час моєї роботи в Інтернеті; області відвідування Інтернету.

Зупинка «Р»

Випробування 3

До якого виду булінгу можна віднести наступні дії (заготовка з переліком дій і стікери з варіантами відповідей)

Штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси,«сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень – (це фізичний булінг);
Крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей – (економічний булінг).
Принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти,маніпуляції, шантаж - (психологічний булінг).
Принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти - (сексуальний булінг).
Приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі) – (кібербулінг).

Зупинка «- »

Випробування 4

Пропоную кожній групі розробити по 5 правил уникнення конфлікту, в класному /дитячому колективі та написати їх на стікерах в формі долоньок (ватман, стікери у формі долоньок) .

Зупинка «Ц»

Випробування 5

Під час конфлікту більшість людей(заготовка з переліком дій на стікерах в формі хмаринок) :

сперечаються;
намагаються зрозуміти один одного;
допомагають один одному;
кричать один на одного;
співпрацюють;
уважно слухають один одного;
підозрюють один одного;
намагаються перемогти;
посміхаються;
б’ються;
змагаються один з одним;
звинувачують один одного;
ображаються один на одного;
намагаються якомога швидше закінчити розмову.

Зупинка «Е»

Випробування 6

На ватмані намальована піраміда з п’яти ярусів. Завдання для учасників – написати 5 порад «як підтримувати доброзичливі стосунки з однолітками».

Зупинка «Я»

Випробування 7

Викресліть твердження, правила безпеки, які є невірними, і залишіть правильні, до яких потрібно прислухатись.

Проаналізуй правильні твердження та відзнач 5 основних, які ти вважаєш найголовнішими і яких дотримуватись повинна кожна людина.

У пізній час не ходіть одні по вулиці.
Сідайте до незнайомих людей в машину.
Якщо Вам здалося, що Вам загрожує небезпека, не вживайте ніяких за- ходів, ви можете виглядати дивною людиною.
Майте при собі один з засобів безпеки: газовий балончик, дезодорант, пилочку і т. ін.
Продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства.
Запам’ятайте: «Насильство Вам ні за яких обставин не загрожує!»
Якщо щось не так, тікайте.
На вас напали, кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу. Дзвоніть в поліцію.
Впускайте в будинок незнайомців, удома Вам нічого не загрожує.
Не впускайте в будинок чужих без дозволу дорослих.
Ніколи, ні в якому разі не розповідайте про факти насильства, тим більше не звертайтесь до будь-яких правоохоронних органів.
Розповідайте про насильство тим, кому Ви довіряєте (друзям, родичам).
Знайдіть таке місце, куди Ви змогли б піти у випадку небезпеки.
Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо Вам не вдалося взяти необхідні речі.
Довідайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати Вам не обхідної підтримки (, телефон довіри, телефон дільничного офіцера поліції та ін.).

Зупинка «!!!» («Повертаємось туди звідки бігти почали».)

Випробування 8

Час: 15 хв.

Діти повертаються до дошки звідки починався квест. Розвішують отриману і прописану інформацію на дошці. Спільне обговорення і коментування.

Презентація роботи соціального педагога.

Час: 5 хв

Куди я можу звертатись по допомогу? (Робота з табличкою «До кого ти звернешся за допомогою у разі виникнення ситуації насилля, булінгу чи іншої конфліктної ситуації?

Це:

– шкільний психолог;

– класний керівник;

– служба у справах дітей; – дільничний офіцер поліції; – центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

– суд;

– поліклініка;

– «гарячі лінії»;

– громадські організації;

– Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Надання інформацію про роботу Національної дитячої «гарячої» лінії, телефон 116111 (безкоштовно) в межах України (з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу – з 10.00 до 16.00). На «гарячій лінії» можна отримати інформаційні, психологічні та правові консультації щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми, експлуатації дітей і захисту їх прав та інтересів.

Підведення підсумків.

Час: 5 хв

Складаємо вираз «МИР - це Я !!!».

Узагальнення інформації «Чому треба жити у мирі і злагоді?».

Узагальнення отриманого досвіду, обговорення.

Рефлексія «Мікрофон» .

Час: 5 хв

Кожний ділиться враженнями та емоціями від квесту.

ЖОВТЕНЬ 2022

Інтерактивне заняття «Скажи - “НІ!” булінгу»

Мета - навчальна: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; - виховна: виховувати почуття власної гідності;виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; - розвивальна: розвивати навички протидії соціальному тискові; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки. Результати навчання Наприкінці заняття учні:  Розуміють значення поняття «булінг»;  Вміють відрізнити булінг від гумору;  наводять приклади позитивного і негативного впливу однолітків;  розповідають, як можна відстояти власну думку;  називають способи протистояння насиллю у своєму середовищі;  демонструють уміння казати «Ні» на пропозиції однолітків. Обладнання і матеріали Класна дошка,плакат або фліпчарт і магніти. Картки червоного і зеленого кольорів для кожного учня. Роздруковані додатки 1 і 2. Структура виховної години (45 хв) № з/п Вид роботи Час, хв. Ресурсне забезпечення І. Організаційний момент 1 ---- ІІ. Інтерактивна вправа «Чим ми схожі?» 5-7 --- ІІІ. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг" 3 --- IV. Інтерактивна вправа на перевірку розуміння поняття булінгу “Так” -Ні!” 2 Картки червоного і зеленого кольорів для кожного учня. V. Завдання на розвиток вміння розпізнавати булінг, його форми. 10 Примірник фрагменту тексту «Як Незнайко складав вірші» для кожного учня. VI. Інформаційне повідомлення “Як впоратись з ситуацією, коли тебе цькують”. 4 “Куточок допомоги” (плакат, який можна почепити в класі, або фліпчарт) поради”Як впоратися з ситуацією самостійно” на окремих смужках паперу VII. Вправа "Я зможу допомогти" 15 Картки з ситуаціями VIII. Підсумок заняття 2 --- Хід заняття І. Організаційний момент Психолог:Створимо гарний настрій. Знайдіть мовчки очима сусіда і посміхніться йому так, щоб стало приємно і йому, і тобі. Спасибі за позитивний настрій. ІІ. Інтерактивна вправа«Чим ми схожі?» Діти стоять у колі. Вчитель запрошує в коло одного з учнів на основі якої-небудь схожої риси. Наприклад: «Марічко, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас з тобою однаковий колір волосся ». Марічка виходить в коло і запрошує наступного учня, називаючи його по імені. Гра продовжується до тих пір, поки всі не опиняться в колі. Психолог: Обговорення: - Всі учасники вправи по черзі опинилися в центрі кола. Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас? - Чи хвилювалися ви, коли кожного наступного разу вас не обирали? - Чи важко було тому хто стояв у центрі кола знайти схожу рису в іншому? ІІІ. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг" Вчитель:Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе. Мотивацією до булінгу, або цькування стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб. Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні і психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей та ін. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Хулігани (булери) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації. IV. Інтерактивна вправа на перевірку розуміння поняття булінгу “Так” -Ні!” Роздайте дітям картки червоного і зеленого кольорів. Зачитайте ситуацію та запропонуйте підняти червону картку, якщо йдеться про негативний вплив однолітків, або зелену, якщо — про позитивний.  Однокласники разом сміються з жарту, який розповів їх товариш.  Однокласники сміються зі свого друга,тому що він забудькуватий.  Дівчата грають на перерві в командну гру і не беруть свою однокласницю  Однокласниця принесла цукерки і ділиться ними зі своїми друзями  На змаганнях капітан команди вибирає учасників  Однокласниця поширила неправдивий допис в соцмережах про їх товаришку. V. Завдання на розвиток вміння розпізнавати булінг, його форми. Психолог:Прочитайте уривок «Як Незнайко складав вірші» М.Носов. (Додаток 1). Обговорення  Поміркуйте чому друзі образились на Незнайкові вірші?  Який вид цькування використав Незнайко?  Чому не варто дражнити інших? Висновки.У кожної людини є свої, індивідуальні рівні сприйняття гумору чи здатності до кепкування , тому варто подумати чи доречно буде пожартувати у ситуації у якій ви знаходитесь. VI. Інформаційне повідомлення “Як впоратись самостійно, коли тебе цькують”. Психолог: Дітки, зараз ми з вами зачитаємо поради,які можуть допомогти нам впоратися з ситуаціями,коли ми зазнаємо тиску або цькування. Щоб у складних ситуаціях ми почували себе безпечно ми збережемо ці поради і почіпимо їх на “куточок допомоги”. Він стане нам у нагоді,коли ми будемо розгублені чи через емоції забудемо,як правильно вчинити. (Дітки виходять до дошки і зачитують поради. Потім прикріпляють їх у “куточок допомоги”) Як впоратися з ситуацією самостійно  Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.  Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.  Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.  Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації. Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля. VII. Вправа "Я зможу допомогти"(Додаток 2). Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу. (Попередньо потрібно поділити учнів на 3 підгрупи) Вчитель: Ви працюєте у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі з нашого “куточка допомоги”. Питання для обговорення: 1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то у чому саме? 2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях? 3. Які б поради ви дати героям ситуацій? (Наголосіть на необхідності звертатися до дорослих для того, щоб припинити насилля). VIII. Підсумок заняття: Психолог:Ви, напевно, знаєте дітей, яким подобається демонструвати свою силу. Вони обирають когось слабшого і починають кривдити: дражнити, розпускати про нього плітки чи навіть штовхати, бити, псувати його речі. Ви маєте знати, що все це — не забавки, а ганебні прояви насилля, яке є дуже небезпечним для всіх його учасників. Діти, які стають жертвами насилля, почуваються жахливо. Вони починають гірше вчитися, часто хворіють, відмовляються ходити до школи. Однак і ті, хто їх ображає (агресори), даремно вважають себе героями. Насправді їх ніхто не любить. У них немає справжніх друзів, а є лише підлабузники, які бояться стати наступними жертвами. Ті, хто мовчки спостерігає і не втручається у конфлікт, звикають миритися з несправедливістю і коритися злу. Якщо ви стали жертвою або свідком насилля, ніколи не терпіть цього! Розкажіть про все дорослим, яким довіряєте: батькам, учителеві, шкільному психологові. ВИСНОВОК: Відмінності доповнюють і збагачують суспільство. Щоб жити в світі, людям треба навчитися жити, вирішуючи проблеми і завдання на основі взаєморозуміння. І пам’ятайте одну і заповідей Божих : “Люби ближнього свого як самого себе”. Додаток 1. Незнайко прийшов додому й одразу взявся складати вірші. Цілісінький день він ходив по кімнаті, дивився то на підлогу, то на стелю, брався руками за підборіддя і щось бурмотів собі під ніс. Нарешті вірш був готовий, і він сказав: — Послухайте, братці, якого вірша я склав. — Ану, ану, про що той вірш? — зацікавилися всі. — Це я про вас склав,— признався Незнайко.— Ось про Знайка слухайте: Знайко йшов гулять на річку, перестрибнув через овечку. — Що? — закричав Знайко.— Коли це я стрибав через овечку? — Ну, це тільки у віршах так говориться, для рими,— пояснив Незнайко. — Так ти що, задля рими вигадуватимеш на мене всілякі нісенітниці? — спалахнув Знайко. — Звичайно,— відповів Незнайко.— Навіщо ж мені вигадувати правду? Правда, вона й так є. — От спробуй ще, тоді знатимеш! — погрозив Знайко.— Ану, що ти там про інших склав? — Ось послухайте про Поспішайка, — сказав Незнайко. Поспішайко був голодний, він проковтнув прас холодний. — Братці! — закричав Поспішайко.— Що він про мене вигадує! Ніколи я холодної праски не ковтав. — Та ти не галасуй,— відповів Незнайко.— Це я просто для рими сказав, що прас був холодний. — Та я взагалі праски не ковтав — ні холодної, ані гарячої! — кричав Поспішайко. — А я і не кажу, що ти проковтнув гарячу, так що можеш заспокоїтись. Ось послухайте краще вірш про Якосьбудька. В Якосьбудька під подушкою лежить солодкая пампушка. Якосьбудько підійшов до свого ліжка, заглянув під подушку й сказав: — Брехня! Ніякої пампушки тут немає. — Ти нічого не розумієш у поезії,— відповів Незнайко.— Це для рими так говориться, що лежить, а насправді не лежить. Ось ще про Пілюльку склав. — Братці! — закричав Пілюлька.— Треба припинити це знущання! Невже ми будемо спокійно слухати, що він тут бреше на всіх? — Досить! — закричали всі.— Ми не хочемо більше слухати! Це не вірші, а якісь дражнилки. Тільки Знайко, Поспішайко і Якосьбудько кричали: — Нехай читає! Прочитав про нас, то хай і про інших читає. — Не треба! — кричали інші.— Ми не хочемо. — Ну, якщо ви не хочете, то я піду прочитаю сусідам,— сказав Незнайко. — Що? — закричали тут усі.— Ти ще підеш перед сусідами нас соромити? Тільки спробуй! Можеш тоді й додому не приходити. — Ну, гаразд, братці, не буду,— згодився Незнайко.— Тільки ви не сердьтеся на мене. Відтоді Незнайко більше не складав віршів. Додаток 2. Ситуація 1. Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки. Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати. Ситуація 2. Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Він проспав і похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали. До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому… Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу. В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози. Ситуація 3. Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми. Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно… Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому. Сашко одягає свою куртку. В цей час підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, а потім наважується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

ВЕРЕСЕНЬ 2022

Заняття з елементами тренінгу

«СТОП БУЛІНГ: протидія жорстокості та насильства»

Привітання.Вправа-знайомство "Відкриємо серце один одному "

Кожен гравець отримує жетон у формі сердечка, на якому він пише своє ім'я. Ведучий йде з капелюхом по колу. Гравці голосно називають свої імена і опускають сердечко у капелюх. Завдання гравців: витягнути з капелюха сердечко, прочитати ім'я і віддати його хазяїну.

Поняття «насильства»

Мозковий штурм «Що таке насильство?»

Кожен із учасників висловлює своє розуміння, свою асоціацію до слова «насильство», кожен варіант тренер записує на дошці, після закінчення тренер підбиває підсумки.

Інформація тренера.

Насильство – це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю, а також розвитку. Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною.

Слова, які характеризують насильство – жорстокість, агресія, погроза, ґвалт, силування, примус.

3. Анкетування учнів

«Булінг та його прояви в підлітковому віці»(додаток)

4 Введення в тему булінгу .Вправа «Як вчинити»

Заздалегідь підготуйте декілька сюжетних зображень конфліктного змісту. Наприклад:

Усі навколо працюють, а одна дитина сидить без діла.
Діти граються, а одна дитина стоїть осторонь з похмурим обличчям.
Хтось плаче, а поряд однолітки сміються.

Принцип виконання: Розкладіть картки на столі зображенням униз. Запропонуйте учням узяти будь-яку картку навмання, описати подію, яку відтворено на малюнку, та запропонувати свій вихід із конфліктної ситуації.

Така вправа вчить школярів бути більш спостережливими, уважними та піклуватись про інших.

Обговорення

Матеріали: мультимедійний проектор

Перегляд відео «Соціальна реклама. Протидія булінгу».

Обговорення питання: Які відчуття у вас викликає переглянута ситуація? Чи порушує вона права дитини? Які? Чи стикалися ви з такими проявами в своєму житті?

5. Поняття булінгу. Форми булінгу

Форма роботи:інформаційне повідомлення «Булінг та його види»

Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра -- жертва.

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування. Хоча школи багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, батьки заздалегідь краще інших можуть навчити дітей запобігати проявам такої поведінки й зупиняти їх. Далі пропонуються поради про те, як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу.

1. Вербальний (словесний) булінг

Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».

2. Фізичний булінг

Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.

3. Соціальний булінг

Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Приклад: група дівчаток у танцювальному класі обговорює вечірку у вихідні та обмінюється фотографіями, не звертаючи при цьому жодної уваги на одну дівчинку, яку діти вирішили не запрошувати, роблячи вигляд, що її не існує.

4. Кіберзалякування, кібербулінг

Що це таке: кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?!».

6. Поради як справитися з булінгом

Форма роботи: перегляд презентації, обговорення

Матеріали: мультимедійний проектор

Стратегії, які можуть допомогти покращити ситуацію і самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у транспорті (у шкільному автобусі), у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти бешкетника. Запропонуй те ж саме своєму другу.
Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчати дітей робити непроникний вираз обличчя, поки вони не позбудуться небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати розбишаку).
Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
Розкажи дорослим про знущання. Учителі, директор школи, батьки можуть допомогти припинити знущання.

Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.
Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

7. Гра-розминка "Хто зайвий"

Тренер. Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: "СТОП" ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться стояти - вибуває з гри.

Обговорення. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: "Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора".

8. Вправа "Чому так стається"

Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

ПАМʼЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

9. Вправа "Я зможу допомогти"

Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

Ситуація 1.

Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

І раптом…..СТОП!

Ситуація 2.

Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози. І раптом………СТОП!

Ситуація 3.

Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити. І раптом…….СТОП!

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

10.Підсумок уроку.

Дітям роздаються шаблони чоловічків, на яких вони пишуть на кожну літеру свого імені позитивні риси характеру, які повинна мати кожна людина.

Додаток.

Анкета для учнів

«Булінг та його прояви в підлітковому віці»

Юний друже!

Пропонуємо Вам взяти участь у проведенні дослідження стосовно проблеми булінгу.

Просимо Вас відповісти на запитання анкети.

Анкета

Твій вік:

- 9-11 років;

- 12-14 років;

- 15-16 років.

Чи знаєш ти, що таке насильство?

- так;

- ні.

3. Чи присутнє насильство в вашій школі?

- так;

- ні;

- важко відповісти.

4. Чи знаєш ти, що таке булінг?

- так;

- ні;

- важко відповісти.

5.Чи зазнавав ти приниження в школі?

- так;

- ні.

6. Якщо зазнавав, то якого?

- морального;

- фізичного;

- нападу з боку групи;

- пограбування;

- сексуальної загрози.

7. Чи був ти свідком чи жертвою булінгу?

- так;

- ні.

8. Чи спостерігається явище булінгу в вашій школі?

- так;

- ні.

9. З якими приниженнями ти стикався в школі?

- образи;

- глузування;

- використання прізвиськ;

- побиття, ляпаси, штовхання;

- словесні натяки сексуального характеру.

10. Де на ваш погляд, підлітки найчастіше стикаються з проявами булінгу?

- по дорозі до школи;

- вулиця біля школи;

- територія за школою;

- шкільний коридор;

- шкільний туалет.

11. Хто найчастіше є агресорами?

- однолітки;

- група однолітків;

- старшокласник;

- група старшокласників.

12. Найчастіше агресорами є

- хлопці;

- дівчата.

13. Як учителі реагують на випадки булінгу?

- вчителі вимагають припинити сварки;

- вчителі не звертають уваги на такі випадки;

- вчителі покладають вирішення проблем на самих учнів, не втручаючись в їх стосунки.

14.Причини агресії, через які деякі учні стають жертвами знущань з боку інших школярів?

- зовнішній вигляд;

- фізичні обмеження;

- поведінка людини;

- національність чи раса;

- самопровокування агресії;

- людина не може за себе заступитися;

- матеріальний статус.

15. Чи були ви в ролі жертви, коли інші школярі знущалися над вами?

- так, інколи;

- так, декілька разів на місяць;

- так, декілька разів на тиждень;

- майже щодня;

- ні.

16. Чи зверталися ви по допомогу і до кого саме?

- не звертався (лася) по допомогу;

- звертався (лася) до батьків;

- звертався (лася) до друзів

- звертався (лася) до класного керівника чи вчителів;

- звертався (лася) до психолога;

- інше

17. Що можна зробити для покращення стосунків у школі?

- взаємне позитивне ставлення один до одного;

- нічого не потрібно змінювати;

- влаштовувати більше поїздок класом та більше спілкуватися між собою;;

- щоб погані учні не заважали вчитися решті;

- щоб вчителі ставилися однаково добре до всіх учнів;

- щоб старші не ображали молодших;

- інше