Шкільні музеї
Варварівський музей народної освіти
Дата заснування музею: 20 лютого 1986 рoку.
Короткий перелік рідкісних експонатів: Полотняна сумка учня, бандура, підручник «алгебра» 1940 року видання, якими користувалися Зоя і Шура Космодем′янські, чорнильниця довоєнних років, форма учнівська 1943 – 1945 років, книги: професора філологічних наук, випускниці школи Соболь В.О., білоруського військового кореспондента Аркушева «Дорогами війни», Хижняка А.Ф. «Данило Галицький» , «Нільська легенда», «Тамара», «Онуки спитають», різьба по дереву В.Л. Руденка (бувшого директора школи, нині покійного), вишивки: рушники Кошеленко Г.Ф. , вишиванка вчительки Владиченко О.М. (полотно, І половина ХХ століття).
Найбільш цікаві форми роботи музею. Виставки: «Учитель – перед іменем твоїм», «Родина – надійний берег», «Наші випускники – наша гордість».
Друковані видання: «Школа – духовний осередок», «Учитель від Бога».
Науково – дослідницька робота: «Родина – джерело величі Вітчизни», «Він захищав рідну землю», «Традиції школи».
Зустрічі з ветеранами праці: «Медаль за бій, медаль за труд з одного металу ллють», «Афганський перевал», «Він розписався на Рейхстазі» ( зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Петренком Г.С.), зустрічі в країні піонерії з солдатськими вдовами, дітьми війни, ветеранами праці, воїнами – інтернаціоналістами, зустрічі з членами «Малої педради».
Виставки: «Наше родинне дерево», «Перша і сучасна школа», «Наш драмгурток».
Тематичні екскурсії: «Учитель математик – воїн», ( Карпенко В.С., Голобородько Л.С.), «Історія піонерської організації школи імені Зої Космодем′янської», «Крізь терни до зірок».
Варварівський шкільний краєзнавчий музей
1 зал
Наша мала Вітчизна в сиву давнину
2 зал
Наше село в першій половині ХХ століття
3 зал
Наші земляки - захисники Вітчизни в роки Великої Вітчизняної війни
4 зал
Із ран нове життя заколосилось
Дата заснування музею: 09.05.1990 р.
Короткий перелік рідкісних експонатів: жбан (ІІ тис. до н.е.), жбан (ІІІ тис. до н.е.), кістки мамонта, ріг бізона, зернотерка (ІІ тис. до н.е.), уламок скіфського казана, макет сохи, самовар мідний іменний з медалями (1981р.), блюдо (ХVІІІ ст.), рушники з домотканого полотна (поч. ХІХ ст.), рядна домоткані (поч. ХІХ ст.), вишиванки (жіночі сорочки) з домотканого полотна 4 шт. (ХІХ ст.), скриня середнячки ( поч. ХІХ ст.), дійовий ткацький верстат (поч. ХХ ст.), коцюба (ХІХ ст.), козацкий ківш, полотно (ХІХ ст.), прялка (ХІХ ст.), мисник (ХІХ ст.), макети сівалки, косарки, гарби (поч. ХХ ст.), полілка, шахтарська лампа, маслобійка, ступа (ХХ ст.), швейна машина «Зінгер», зразки зброї Великої Вітчизняної війни, уламок крила радянського літака, збитого над селом у 1943 р., фронтові трикутнички і т.д.
Найбільш цікаві форми роботи музею.
1. Пошукова робота: збір матеріалів, експонатів, листів, документів, запис спогадів і т. д.
2. Листування пошукового змісту.
3. Дні відкритих дверей музею, свята , ранки.
4. Засідання круглого столу для старшокласників.
5. Проведення екскурсій учнями-екскурсоводами.
6. Участь у творчих конкурсах районних та обласних газет, учнівські публікації на основі музейного матеріалу: в газеті «Синельниківські вісті» - 2 публікації (Коба Марина, Брехлива Юлія), в обласній газеті «Зоря» на конкурс «Розповім про подвиг» - 4 публікації (Кухар Ольга, Кухар Катерина, Деркач Євген, Сіліна Ірина).
7. Підготовка тематичних виставок.
8. Зустрічі з ветеранами війни та праці.
Краєзнавчий музей розміщений в чотирьох залах по тематиці: «Наша Вітчизна у сиву давнину», «Наше село в першій половині ХХ століття», «Наші односельці – захисники Вітчизни у роки Великої Вітчизняної війни», «Із ран нове життя заколоситься».
Обидва музеї вийшли переможцями обласного конкурсу – огляду на звання «Кращий сільський музей Дніпропетровської області» в номінаціях:
а) «Дослідження та популяризація життя і діяльності видатних діячів села».
б) «За кращу роботу з дітьми та учнівською молоддю».
До 75 – річчя Голодомору 1932 - 1933 рр. пошуковий загін школярів зібрав матеріали та експонати для відкриття експозиції «Голодний рік – голодний вік».
Члени гуртка «Пошук» відшукали 15 очевидців та записали їх спогади про події 1932 – 1933 рр. у Варварівці.